Чи треба «все встигати»?

Необхідність виконувати кілька справ одночасно, тримати під контролем не один процес, адекватно реагувати, впливати на ситуацію — норма сучасного життя. Як і емоційне вигорання, що може бути наслідком бажання встигнути зробити все. Дослідження показали, що у людей, які працюють у багатозадачному режимі, продуктивність зменшується на 40%. Також вони роблять удвічі більше помилок. Як все встигати і залишатися ефективним, «живим», цікавим до життя, «День» запитав у сімейного психолога, психотерапевта Альони ЩЕРБАНЬ.
— Альоно, багатозадачність стала вже нормою у нашому житті, хоча здоров’я це не додає людині. Наскільки часто Ви у своїй роботі зустрічаєте скарги на вигорання через багатозадачність? Які бачите причини і як працюєте з цим?

— Насправді далеко не всі вважають, що багатозадачність — це щось негативне. Навпаки — багатозадачність для багатьох є синонімом ефективності. Адже виникає ілюзія ефективності: я можу робити одночасно так багато справ, значить, я більше встигну. Але це ілюзія.

Багатозадачність погіршує якість життя: бажана ефективність насправді розсіюється в гонитві за двома, трьома, а то й більше «зайцями». Замість галочок навпроти виконаних справ ми маємо втому, стрес, погану пам’ять, знижену увагу та купу незавершених гештальтів.

Британські вчені з’ясували, що ті, хто вважають себе особливо багатозадачними, насправді погано дають собі раду з кількома справами одночасно. Їм погано дається концентрація, вони швидко втрачають інтерес до справи та постійно шукають нових стимулів. Ті ж учені докладно пояснюють метаболічну ціну багатозначності: мозок споживає більше глюкози, що призводить до падіння цукру в крові, а це, у свою чергу, крім вироблення гормону стресу, призводить до занепокоєння, тривожності та імпульсивної поведінки.

— Існує думка, що жінки більш схильні виконувати кілька справ одночасно, що це більш властиве їхній природі, зумовлене особливостями функціонування мозку. Чи помічали Ви гендерні відмінності, коли ідеться про багатозадачність?

— Можливо, в цьому є сенс, адже жінки взагалі мають більш гнучку психіку і їм легше дається виконання одночасно кількох справ. У жінок краще виходить одночасно готувати, дивитися телевізор та відповідати на дзвінки, ставити лайки одним друзям у компанії інших друзів, перевіряти пошту та дописувати у соцмережах і паралельно намагатися написати статтю тощо. Але ця здатність до багатозадачності може зіграти з нами злий жарт. Тут можна порівняти людський організм з комп’ютером або гаджетом. Що буде, якщо ви на своєму гаджеті відкриєте одночасно занадто багато програм або вікон? Швидше за все, він почне підвисати і відбудеться збій у роботі вашого гаджета. Приблизно така ж ситуація відбувається і у нашому мозку. Коли ви виконуєте багато справ одночасно, він перестає працювати повноцінно, як і гаджет починає «підвисати», і ми починаємо відчувати ознаки вигоряння.

— Що Ви радите, як бути, коли людині постійно потрібно виконувати тисячу справ одночасно? Кажуть, що складати список важливих справ не діє, бо людина все одно не встигатиме. Крім того, її ще мучитиме увечері те, що вона не зробила.

— По-перше, необхідно зрозуміти, що в основі ефективності лежить зовсім не багатозадачність, а увага. Увага, яка трансформується у нас із вами, людей, які живуть в епоху гаджетів. Для того, аби виконувати справи максимально ефективно та встигати більше, працюйте циклами. Можна взяти 45 хвилин для роботи і 15 хвилин на відпочинок. Добре б взяти за правило заводити таймер для певної задачі і займатися тільки нею цей час, ізолювавши себе від сповіщень, шуму, контактів та відволікання. До речі, є спеціальні застосунки, які визначають час роботи та відпочинку — можливо, ваш вихід саме в цьому.

Ще одна порада — звільняйте та розвантажуйте голову. Можна завести блокнот (або кілька), куди виписуватимете усе, що до цього тримали у голові. Негативні емоції та думки, списки справ, зустрічі, список покупок. Завдання записувати абсолютно все, що спадає на думку, так можна розвантажити свій мозок, а реальність стане більш зрозумілою та організованою.

Мозку допомагає розвантажитися і зміна режиму концентрації. Виконуйте спочатку розумову роботу, потім перемикайтеся на фізичну, а потім знову розумову. А важливі рішення краще приймати зранку. Як не парадоксально, але ми можемо прийняти лише обмежену кількість рішень. Ну і головне, про що я вже згадувала: живіть у моменті. Нехай ваша увага буде саме в тому місці, де ви перебуваєте.

— Як перестати хотіти все зробити ідеально, все встигнути?

— Перфекціонізм та прагнення зробити все по максимуму — це, можливо, тема іншої розмови. Але що ж робити, якщо ти постійно поспішаєш? Як перестати поспішати? Багато людей задаються цим питанням, втомившись від суєти та багатозадачності. У гештальт-терапії є поняття — уповільнення. Якщо ви перебуваєте у прискореному або метушливому стані розуму і тіла, для вас є неможливим знайти усвідомлений підхід у житті та уважне ставлення до своїх внутрішніх переживань.

Тільки сповільнюючись, ми можемо відстежити, що відбувається з нами в тій чи іншій точці реальності, усвідомити неефективні реакції та моделі поведінки, змінити їх, тим самим отримати новий досвід. Попри те, що світ став дуже швидким, нам потрібно навчитися уповільнюватися. Напрацьовувати навичку можна самостійно. Для цього необхідно постійно звертати увагу на те, що відбувається тут і зараз. Використовуйте для цього прості питання: «Що я зараз відчуваю?», «Як це відображається в моєму тілі?», «Що я відчуваю, спостерігаючи за тим, що відбувається навколо?», «Які переживання викликала в мене отримана інформація» і т.д. Фіксуючись у моменті, ставлячи ці питання, ви багато нового дізнаєтеся про себе.

— Які речі у житті люди вважають найважливішими? Чому найбільше приділяють уваги?

— Як показує практика, люди найчастіше приділяють увагу неважливим, але терміновим речам. Тобто у даний момент часу вони, можливо, й мають значення, але не ведуть до якоїсь великої мети. У піраміді потреб Абрахама Маслоу на перших трьох сходинках стоять фізіологічні, безпекові та соціальні потреби. На жаль, більшість людей не піднімаються далі — до поваги та самовираження. У тому числі через постійне прагнення охопити якомога більше справ. Багатозадачність можна порівняти з їздою на гоночній машині містом, в якому ви ніколи не були. Якщо ви їхатимете зі швидкістю 150 км/год, ви швидше за все нічого не помітите і пропустите найважливіше. Але якщо ви вирішите пройтися пішки, то зможете отримати задоволення та насолодитися красою міста, отримавши незабутнє враження.